Історія нашої школи

Школа – це наш другий рідний дім, дім щасливого дитинства, нашої юності, а для декого – справа всього життя. І знати свою історію, свій родовід зобов’язана кожна людина, бо «хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього».

Роль освіти в колишні часи в житті селян важко переоцінити. Адже саме школа давала сільським дітям можливість здобути собі кращі умови життя, вийти в «люди» і відкрити для себе світ. Шкільна освіта була тим містком, який відкривав сільським дітям дорогу в світ до кращого життя. Тому історія розвитку української школи – це історія боротьби українців за свою кращу долю.

Вперше в селі Ожидові навчання дітей розпочалось у 1882 році. Тоді школа була заснована в сільській хаті. Учив дітей дяк Ільницький, про якого в селі говорили «нескінчений теолог», бо за п’янки і скандали його вигнали з бурси.

За часів панської Польщі Ожидівська школа називалася «Вселюдна школа другого ступеня». У ній нараховувалось 215 чоловік, працювало 4 учителі – з них 2 учителі мали педагогічну освіту – це Дереворіз Дмитро Олексійович, який закінчив 2 курси університету та інспекторську підготовку, і Ясинська Яніна, яка закінчила педшколу. А 2 учителі Пшебісюк Ганна і Вигодянська М. мали закінчену гімназію.

У 1939 році, після возз’єднання Західної України з Радянською Україною, в с. Ожидові організовано неповну середню школу, директором якої призначено Дереворіза Д. О. Школа нараховувала 5 учителів і навчалось в ній 270 дітей. У цей час учителями працювали: Дацько М., Дацько Я., Безручко О., Гаврилюк М., Смишна О.

У 1944-1945 навчальному році наша середня школа нараховувала 296 учнів, в ній працювало 15 учителів разом з директором Дереворізом Д. О., який перебував на цій посаді по 1949 рік.

З 1949 по 1952 роки директором школи  є Решетняк. З кожним роком збільшується кількість учнів. Діти колишніх батраків прагнуть отримати освіту.

У 1952 році Ожидівська неповна середня школа стає середньою.

У ній працює 30 учителів і навчається 384 учні.

З 1952 по 1955 роки директором школи є Назаренко Анатолій Єлісейович., а з 1955 по 1959 роки – Біленький Володимир Михайлович.

У 1959 році в Ожидівській школі навчається 402 учні і працює 30 учителів. Директором був Мостовий Михайло Павлович, а з 1964 року – Пусь Зіна Іванівна.

Соціалістичні перетворення на селі сприяли росту матеріальної бази школи. Так, у 1954 році розпочато електрифікацію школи і закінчено в 1960 році. У цьому ж році школа придбала власну електростанцію та стала радіофікована.

Починаючи з 1939 року, багато громадян с. Ожидова закінчили свою рідну школу, здобули вищу і середню спеціальну освіту і тепер працюють у різних галузях народного господарства.

Починаючи з 1951-1952 навчального року, кількість дітей, які здобувають освіту, рік у рік збільшується.

Починаючи з 1963-1964 років ведеться клопотання про будівництво нової школи, бо навчання проводиться у дві зміни.

У 1965 році виготовляється документація на її будівництво. Загальні збори колгоспників колгоспу «Вільне життя» (голова Прийма М. В.) вирішили в честь 50-річчя Радянської влади побудувати нову школу на кошти колгоспу.

5 лютого 1966 року закладено перший камінь під фундамент нової школи, його заклав перший секретар обкому партії Куцевол Василь Степанович. При закладці фундаменту нової школи був присутній перший секретар Буського райкому партії Назарчук Петро Данилович, завідуючий народним відділом народної освіти Павлик Василь Кузьмич, директор школи Пусь Зіна Іванівна, голова колгоспу «Вільне життя» Прийма Мирон Васильович, прораб міжколгоспбуду Брездень Мирон Васильович та інші.

 Велику допомогу в будівництві школи надавали учні 10 класу: Гапчин Б., Романюк І., Кацюра Б., Запотоцький М., Орищин М., Жук М., Шах Н.

Немало потрудилися учні 9 класу, які були першими випускниками нової школи. Це – Івченко Ф., Жук Я., Загоруйко І., Москва Г., Лущанець М. та інші. Працювали також учні 7-8 класів.

У 1967 році закінчено перший поверх, а через рік завершено будівництво повністю.

  1 вересня 1968 року учні школи одержали цінний подарунок – нову школу, на будівництво якої колгосп виділив 280 тисяч карбованців.

1 вересня 1968 року – визначна подія в історії нашої школи. На її відкриття  прибули учні, батьки, гості. Право перерізати стрічку надається секретарю райкому партії Шугар Г. Д. 

 Цей день став великим святом не тільки для учнів, а й для всієї громадськості с. Ожидова. Першими у школу заходять учні молодших класів, а за ними – піонери та комсомольці.

У день відкриття нової школи піонерка Ожидівської СШ Поліщук Наталія вручає голові колгоспу Приймі М. В. подарунок, який виготовили члени гуртка «Умілі руки».

З 1968 року навчання в школі проходить в одну зміну, налагоджено кабінетну систему навчання, введено в школі профільне трудове навчання – тракторну справу.

  Травень 1969 року – завершився перший рік навчання в новій школі. Школярі і батьки зібралися на традиційне свято останнього дзвоника. Подають його перші випускники – Жук Ярослав і Загоруйко Ірина. А через місяць для учнів 10 класу, які склали успішно екзамени на атестат зрілості, нове свято – випуск зі школи.

До 1939 року не проводилась ніяка позакласна робота. Зараз всі учні  школи охоплені предметними гуртками та гуртками художньої самодіяльності. Учасники художньої самодіяльності в 1965 році виступали  на сцені районного будинку культури м. Броди.

 У школі навчання поєднується з працею. За сумлінну працю по вирощуванні цукрового буряка учнів нагороджено поїздкою в Карпати, Брест.

Традиційним святом стала зустріч з випускниками школи. Перша така відбулася у 1969 році.

До 1981 року директором школи працювала Пусь Зіна Іванівна, людина надзвичайно відповідальна, вимоглива та толерантна. Пусь. Про творчу, сумлінну, наполегливу працю педагогічного колективу школи свідчить той факт, що більше, ніж половина випускників, одержує вищу та середню спеціальну освіту. На даний час у школі навчалося 466, працювало 65 учителів. Всі класи були паралельними.

Школа є призером та переможцем найрізноманітніших конкурсів, олімпіад, ігор «Зірниця» та «Орлятко», спортивних змагань. У цей час працювали вчителі: Торохтій Михайло Григорович, Чевельча Татьяна Іванівна, Кулицька Ірина Степанівна, Слободяник Тамара Іллінічна, Лесів Надія Дмитрівна, Біль Володимира Володимирівна, Джек Євгенія Михайлівна, Люта Євгенія Михайлівна, Мельник Марія Данилівна, Мех Ольга Михайлівна, Скочинський Петро Андрійович, Скочинська Ярослава Михайлівна, Колісник Михайло Олександрович, Колісник Ніна Миколаївна, Мартинович Сільвестр Іванович, Загоруйко Ярослав Григорович, Загоруйко Марія Іванівна, Солтис Ярослава Лук’янівна.

 Починаючи з 1982 по 2002 роки директором школи призначено Березяк Галину Семенівну. У просторих світлих класах здобували освіту 376 дітей, яких навчали 37 педагогів.

Нові історичні перетворення в країні, велика творча ініціатива директора школи, творчий підхід до роботи педагогічного колективу дали можливість поновити всі навчальні кабінети, оформити два лінгафонні класи, а пізніше – кабінет інформатики, майстерню, спортивний зал, два великі спортивні майданчики.

     У цей час велика увага приділялася відродженню народних традицій, звичаїв та обрядів (відновлено обряд Ожидівського весілля, Великодні гаївки, обжинкові свята…),вивченню історії рідного краю, його видатних людей. Великою популярністю користувалися виступи вчительського вокального ансамблю та учнівського  - «Промінці». Школярі є переможцями різноманітних спортивних змагань, конкурсів. Та найвизначнішою подією того часу було освячення нашої рідної школи , яке відбулося 1 вересня 1991 року.

 З жовтня 2002 року по серпень 2015 року школою керувала Прохоровська Ніна Панасівна, яка показала себе здібним адміністратором та організатором, умілим педагогом. З її ініціативи у 2003 році школу було газифіковано. Започатковано ряд загальношкільних заходів, збережено і удосконалено шкільні традиції. Школа має свій авторитет, знають наших випускників та вчителів не тільки у районі, а й в області.

      Ми пишаємося танцювальними колективами «Вітерець» та «Етуаль», вокально-інструментальним гуртом «Cherri», успіхами вокалістів Сеня Віталія, Рибак Лілії, Янівих Олі та Володі.

 З вересня 2015 року директором школи є Топорівська Світлана Любомирівна. Ця молода, енергійна людина ще більше згуртувала великий, працьовитий і творчо мислячий колектив учителів, батьків і учнів. Тепер це – сім’я, у якої і радощі, і невдачі – навпіл. Це колектив, який прагне до всього нового, прогресивного. Це уроки й свята, олімпіади й конкурси, вечори й екскурсії, зустрічі й мандрівки...

На сьогоднішній день в Ожидівській ЗОШ І-ІІІ ступенів навчається 220 учнів. І хоча приміщення школи тіснувате, ми пишаємося тим, що до наших послуг є поновлені красиві класні кімнати, кабінети з навчальних предметів, забезпечені відповідною літературою, оснащені технічними засобами, гарний актовий зал, спортзал, їдальня.

Нині історію школи продовжують творити 30 учителів – спеціалістів найрізноманітнішого фаху. За підсумками атестації 13 учителям присвоєно вищу фахову категорію, 6 учителів – спеціалісти І категорії, 3 мають ІІ фахову категорію, 4 педагогів мають звання «Старший вчитель».

Велика група вчителів за сумлінну працю відзначена Почесними грамотами районного та обласного відділів освіти, грамотами Буської РДА.

Спільно із владою та громадськістю села, з відділом освіти, з батьками доводиться, звичайно, багато працювати для того, щоб покращувати матеріально-технічну базу школи для створення комфортних умов для навчання і виховання наших дітей.

Школа дала путівку в життя багатьом випускникам. І хоча б куди не занесла їх доля, яких висот вони б не досягли, але найперші коріння пізнання життя почерпнули в нашій рідній Ожидівській школі.

Інформацію підготувала та упорядкувала Галина Дрозд